Як відомо, у нашій УГКЦ вже два роки діє
програма “Жива парафія – зустріч із живим Христом”. Я б сказав навіть більше,
на мій погляд це є особисте прохання Блаженнішого Святослава, Глави і Батька
УГКЦ. Цим зверненням він як добрий пастир намагається пробудити передусім
свідомість нашого духовенства і наново запалити в них бажання до особливого
проповідування Божого Слова, яке зветься КАТЕХИЗАЦІЯ.
Нажаль, довгі роки священики не мали
можливості в повну силу використовувати свій вчительський уряд. Можливо помиляюся,
але складається враження, що старші, виховані за підпілля священики, у своїй
більшості не вміють катехизувати, або ж не завжди дооцінюють цей потужний
інструмент Церкви. Хоча знаю і таких, які активно діють на катехитичній ниві
самі особисто або ж затруднюють до цієї місії кваліфікованого катехита.
Підтримують різноманітні катехитичні ініціативи, сприяють їх реалізації, дають
щомісячну винагороду, адже принципу “робітник вартий свого утримання“ ніхто не
відміняв.
Що стосується молодого духовенства, яке
виховувалося вже в незалежній Україні, воно більш свідоме та активне в
реалізації катехитичних ініціатив. Проте зауважується певна непостійність та
непослідовність, що не дозволяє розвиватися. Зазвичай молоді священики чи
катехити змушені в силу обставин займатися ще трьома, чотирма іншими
служіннями, які часто не мають нічого спільного із катехизацією. Це забирає час
та силу, яку можна було б спрямувати на належне приготування катехитичної
науки, на участь в семінарах, тренінгах, тощо. Будучи два роки на посаді голови
деканальної катехитичної ради, бачу недоліки. Проте є також багато позитивів.
Завдяки активній позиції УГКЦ у сфері
катехизації, постійній наполегливій праці голови катехитичної комісії, голів
деканальних рад та рядових катехитів вдається дедалі більше розбудити
зацікавлення катехизацією. Більше того, в третині парафій нашого Центрального
деканату, вона є системною. Створені катехитичні школи, до яких радо приходять
учні молодого і старшого віку. На мою думку це досягнення. Досягненням є також
те, що сьогодні люди не просто вірять, але хочуть знати в що та в Кого вони
вірять. Лист “FIDES ET RATIO” (віра і розум) починається такими
словамми: “Віра і розум це два крила, які возносять людину до контемпляції
правди”, правди якою є Христос.
Українська Греко-Католицька Церква
сьогодні активно взяла курс на освіту наших вірних і це надзвичайно необхідно,
особливо зараз, коли ми прагнемо повернутися, за словами Блаженішого
Святослава, до свого європейського коріння. Якщо ми як вірні своєї Церкви не
будемо мати чітко сформованого морального скелету ми загубимося у плюралізмі
культур Європи.
Отож бути
чи не бути розумно віруючим та активно практикуючим греко-католиком, українцем,
сином своєї землі в значній мірі сьогодні залежить від катехитів, священиків,
єпископів та всіх відповідальний на своїх урядах.
о. Роман Влашин
Директор
Катехитичної Школи “ВОСКРЕСІННЯ”, що діє при Архікатедральному Соборі
Воскресіння Христового УГКЦ в м. Івано-Франківську.
Голова деканальної катехитичної ради центрального деканату
Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ